Дитина та гаджети.
Телефон, планшет чи комп’ютер стають для дитини
розвагою, коли вона не знаходить гідну альтернативу своєму дозвіллю.
Результат іноді зовсім не приємний — залежність дітей від гаджетів.
Тож розберемося, чим зайняти дитину і як це зробити коректно,
привчаючи змалечку до раціонального використання телефону
чи планшету.
Гаджети —
це шкідливо?
Через часте й необмежене використання смартфона
у дитини може формуватися залежність. З роками вона навряд
чи вщухне. Неправильне користування гаджетами може значно погіршити зір,
заважати сну (особливо, якщо малеча чутлива). Коли дитина займає весь свій час
іграми на телефоні чи планшеті, вона мало часу проводить
на вулиці й не веде активного способу життя. Результатом може
стати навіть погіршення імунітету.
Проте гаджети — це не завжди погано. Завдяки
іграм на логіку можна розвивати пам’ять, мислення, уважність.
Сенсорні мобільні телефони стають гарним
провідником у світ книжок, пізнавальних роликів тощо. Банальний зв’язок
із батьками й дистанційне навчання в школі зараз відбуваються
завдяки смартфонам.
Скільки часу можна сидіти
в телефоні
Конкретних даних щодо того, скільки дитина може гратися
телефоном, немає. Є оптимальний час:
- дітям 3–5
років — до 1 години;
- школярам
до 12 років — до 2 годин;
- підліткам від
12 — до 3 годин.
Через планшети зараз доводиться багато
навчатися. Якщо школяр весь день був на уроках онлайн, краще зменшити час
ігри на смартфоні — очі вже втомлені.
Поради, як відучити
дитину від телефона
Радикально відучити дитину від телефона навряд чи вийде.
Покажіть, що реальний світ цікавіший за віртуальний. Знайдіть разом,
чим зайнятися з дитиною вдома.
Знайдіть альтернативу
Альтернатив постійному сидінню в телефонних іграх
безліч: спорт, творчість, настільні ігри, вивчення вузького направлення
в природознавстві, походи в школу журналістики —
що завгодно можна знайти, якщо орієнтуватися на можливості дитини
та її зацікавленість.
Наприклад, для дітей дошкільного віку можна купити пазли,
конструктор, розмальовки, повітряний пластилін тощо. Гарно розвивають дитину ігри
з ролями — зробіть театральні вистави вдома сімейною традицією.
Щоб відвернути дітей від 10 до 13 років, можна
завести домашнього улюбленця. Це гарна можливість розвинути
відповідальність. Виберіть ласкаву тваринку, з якою треба гуляти —
це ще й гарна можливість для всієї родини частіше бувати
на свіжому повітрі.
Дайте трішки домашніх
обов’язків
Залучайте дитину до домашньої роботи. Не забувайте
щоразу говорити про результати й успіхи, хвалити малюка. Тоді його
мотивації вистачатиме на наступний раз.
Приклади, чим зайняти дітей
вдома з користю:
- для
малих — прибирання іграшок, миття підлоги;
- для молодших
школярів — миття посуду, накриття столу перед вечерею;
- для
підлітків — допомога в приготуванні їжі, вологе прибирання своєї
кімнати, прогулянки з домашніми улюбленцями тощо.
Час від часу можна влаштовувати сімейні бранчі вихідного дня,
де в кожного будуть свої обов’язки. Важливо робити дитину повноцінним
членом родини, з бажаннями якого рахуються.
Займіть час цікавими для
дитини речами
Студії, секції, гуртки за інтересами розвинуть здібності
дитини. Можливо, вони навіть вплинуть на подальший вибір професії
чи хобі. Цікаві варіанти за віком:
- від
3 років — плавання, бойові мистецтва, школи розвитку;
- від 6 —
танці, музика, спорт, шахи, літературознавство, іноземні мови тощо;
- від
10 років — складніші різновиди спорту на кшталт водного
поло, ІТ технології;
- від 13 —
фотографія, розмовні клуби з іноземцями.
Якщо ваша дитина інтроверт, навряд чи вона
почуватиметься комфортно на сцені театру. Враховуйте це.
Залучіть до хобі
Один із варіантів, чим зайняти дітей і зробити їхнє
дозвілля корисним, — знайдіть їм хобі. Ідеї, залежно від віку дитини:
- дошкільний —
танці, карате, футбол, колекціонування чогось тощо;
- 6–10
років — конструктор, моделювання, природознавство, театральне
мистецтво;
- 10–12
років — читання книг, творчість від малювання до рукоділля,
створення кораблів із деталей;
- від
13 років — музика, скелелазіння, фотографія тощо.
Батькам треба допомогти дитині в пошуках хобі. Можете
поговорити з нею, наштовхнути на роздуми чи перетворити вибір
цікавої справи на справжнє інтерв’ювання. У мережі є багато
тестів, що допомагають виявити здібності та схильності дитини .
Правила безпечного
користування гаджетами
Є поради й правила користування гаджетами,
що допоможуть зберегти здоров’я. Це треба пояснити дитині,
а за належним виконанням правил доведеться стежити батькам.
Маленьким дітям
Базові правила для маленьких
дітей та молодших школярів:
1.
Користуватися телефоном можна 1–2 години,
і за годину до сну треба відкладати гаджет.
2.
Батьківський контроль — це необхідність для безпеки
дитини в мережі.
3.
Не можна ділитися особистою інформацією через інтернет.
Батькам потрібно навчити дитину, що на вулиці
телефоном не можна користуватися, особливо на дорозі. Під час
особистого спілкування гаджет теж треба відкладати. І все це треба
доводити власним прикладом.
Підліткам
Підліткам треба також дотримуватися загальних правил:
відкладати телефон під час навчання, пам’ятати про інформаційну гігієну
та не долучатися до кібербулінгу. Можна скористатися правилом
«20/20/20»: кожні 20 хвилин треба переводити погляд на відстань
20 футів (близько 6 м) на 20 секунд.
З батьківським контролем тут складніше. Адже діти після
13 років мають право його вимикати. Тож краще налаштувати теплі
та довірчі стосунки з дитиною.
Резюмуємо
1.
Батькам необхідно відстежувати, скільки часу дитина проводить
у телефоні.
2.
Радикальні методи навряд чи допоможуть — знайдіть,
чим зайняти дитину вдома, або запишіть її на цікаві секції
та студії.
3.
Гаджети можна давати дітям і дошкільного віку, але
ненадовго.
4.
Контролюйте, у які ігри грає малюк
і що дивиться. Для цього можна встановити батьківський контроль
на телефоні та вікові обмеження.
Як заспокоїти дітей під час війни?
🔸Обняти та взяти за руку.
🔸Сказати, що ситуація дуже складна. Сталося те, чого ми боялися. І нам важливо бути дуже зібраними та допомагати один одному. Ми разом. Армія зараз робить усе можливе, щоб ми були у безпеці.
🔸Ми можемо чути страшні звуки, довкола люди можуть боятися. Можливо, нам потрібно буде перейти у безпечніше місце.
🔸Запитати дитину, яку іграшки вона хоче взяти з собою.
🔸Закликати дитину уважно виконувати прохання батьків в екстремальній ситуації
🔸Пояснити, що вам також страшно. Та запевнити, що ми все владнаємо.
Джерело: Facebook Світлана Ройз
А може, просто взяти і заборонити комп’ютер взагалі? Але заборонений плід, як відомо, солодкий — і повірте, ваше чадо обов’язково знайде спосіб побувати в Мережі (від приятеля або з інтернет-кафе). Крім того, у міру дорослішання дитині знадобиться все більше навчальної інформації, яку зараз також черпають з Інтернету. Тому вихід один — потрібно сформувати у дітей правильне ставлення до можливостей комп’ютера, донести їм всю ступінь небезпеки і переконати слідувати цим простим правилам, які допоможуть зробити дитяче спілкування в Інтернеті більш безпечним.
2. У середовища повинні бути чіткі правила поведінки і нагадування про них у вигляді пам'яток в щоденнику, плакатів, піктограм. Дитина буде відчувати себе впевненіше, якщо буде знати, чого від нього очікують.
3. У середовище дитини потрібно включати прийоми контролю часу, щоб дитина вчилася планувати свою діяльність.
4. Оптимальне місце для гіперактивної дитини - в центрі класу, 1-2 парта, напроти дошки. Вона повинна знаходитися перед очима вчителя.
5. Дитина може сидіти сама або зі спокійним і урівноваженим учнем /за умови, що це не заважає дитині.
6. Середовище дитини повинно включати в себе місце і можливість для рухливих ігор, розваг, занять спортом, щоб дитина могла реалізувати свою потребу в моторній активності.
7. Під час рухливих ігор та занять спортом гіперактивна дитина повинна перебувати під наглядом дорослого.
8. Середовище повинно бути організовано за принципом передбачення і випередження проблем.
Діагностичні критерії синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю за класифікацією DSM - IV
А. Для постановки діагнозу необхідна наявність наступних симптомів, наведених в розділах 1 і 2:
1) шести або більше з перерахованих симптомів неуважності, які зберігаються у дитини протягом, як мінімум, 6 місяців і виражені настільки, що свідчать про недостатню адаптацію та невідповідність середнім віковим характеристикам.
дефіцит уваги
1. Часто нездатний утримувати увагу на деталях; через недбалості, легковажності допускає помилки в шкільних завданнях та інших видах діяльності.
2. Зазвичай з працею зберігає увагу при виконанні завдань або під час гри.
3. Часто складається враження, що дитина не слухає звернену до неї мову.
4. Часто виявляється не в змозі дотримуватися пропонованих інструкцій і впоратися до кінця з виконанням уроків або домашньої роботи (що ніяк не пов'язане з негативною або протестною поведінкою, нездатністю зрозуміти завдання).
5. Часто зазнає труднощів в організації самостійного виконання завдань та інших видів діяльності.
6. Зазвичай уникає і висловлює невдоволення, якщо запропоновані завдання, які вимагають тривалого збереження уваги.
7. Часто втрачає речі (наприклад, іграшки, шкільне приладдя, олівці, книги, робочі інструменти).
8. Легко відволікається.
9. Часто проявляє забудькуватість в повсякденних ситуаціях.
2) шести або більше з перерахованих симптомів гіперактивності й імпульсивності, які зберігаються у дитини протягом, як мінімум, 6 місяців і виражені настільки, що свідчать про недостатню адаптацію та невідповідність нормальним віковим характеристикам.
гіперактивність
1. Часто спостерігаються неспокійні рухи в кистях і стопах; сидячи на стільці, крутиться, крутиться.
2. Часто встає зі свого місця під час уроків або в інших ситуаціях, коли потрібно залишатися на місці.
3. Часто проявляє безцільну рухову активність: бігає, крутиться, намагається кудись залізти, причому в таких ситуаціях, коли це неприйнятно.
4. Зазвичай не може тихо, спокійно грати або займатися справою
або на дозвіллі.
5. Часто поводиться так, «як ніби до нього прикріпили мотор».
6. Часто буває балакучим.
імпульсивність
7. Часто відповідає на питання, не замислюючись, не вислухавши їх до кінця.
8. Зазвичай з працею чекає своєї черги в різних ситуаціях.
9. Часто заважає іншим, пристає до оточуючих (наприклад, втручається в розмови або ігри).
B. Деякі симптоми імпульсивності, гіперактивності і неуважності починають викликати занепокоєння оточуючих віком дитини до 7 років.
C. Проблеми, зумовлені вищепереліченими симптомами, виникають в двох або більше видах навколишнього оточення (наприклад, в школі і вдома).
D. Є переконливі відомості про клінічно значущих порушеннях в соціальних контактах або шкільному навчанні.
Коментарі
Дописати коментар